Усміхнений, невисокий і з пронизливими блакитиними очима, які, здається, сягають у саму глиб душі співбесідника. Багато хто пам'ятає його за кафедрою студентського наукового гуртка з теорії права під керівництвом професора П. М. Рабіновича, коли вперше почув поняття конкурентності, імплементації норм права зарубіжних країн і порівняльного аналізу різних правових систем. Роман Сивий сьогодні - не лише успішний корпоративний юрист, талановитий викладач і неординарна людина, але й високоінтелігентний співбесідник, з яким хочеться спілкуватись знову і знову. А отже, інтерв'ю з керівником юридичного департаменту потужної української нафтогазової компанії вийшло досить обширним, що ми і представляємо на розсуд читача.Pravotoday: Романе, з якими викликами Вам довелося зіткнутися на початку Вашої юридичної кар'єри, щоб сьогодні по праву займати місце серед провідних корпоративних юристів країни?
Роман Сивий: Такими викликами (якщо це можна так охарактеризувати) вважаю співпрацю з двома видатними людьми – професором Рабіновичем П.М. та адвокатом, віце-президентом Концерну Галнафтогаз Паськом О.В., яких вважаю своїми вчителями. Саме вони відкрили і сформували у мені ті риси, сукупність яких ви назвали «провідним корпоративним юристом країни» (сміється). Якщо ж серйозно, то Петро Мойсейович, як мій науковий керівник, розвинув у мені такі риси як структурність мислення, дисципліна аналітичного пошуку та прагнення до постійного професійного розвитку та самовдосконалення. Це був своєрідний теоретичний фундамент, на основі якого Олег Пасько сформував основну необхідну для сучасного бізнес-юриста рису – вміння підлаштовувати (підганяти) не суспільні відносини під право, а право під суспільні відносини. Або ж іншими словами – ставитися до права як до інструменту, за допомогою якого можна в межах правового поля вирішувати найскладніші та найнестандартніші бізнес-ситуації, ставитися до права не як до заборони (межі), а як до конструктора, за допомогою яког
о ці межі можуть звужуватися, змінюватися та модифікуватися. А відтак, давати відповідь не лише на питання «що можна» та «що не можна», але й на питання як зробити так, щоб те «що не можна» стало тим «що можна». Обоє навчили мене мислити системно, не звертаючи уваги на «технічні» питання, одразу ідентифікуючи проблему. Співпраця з обома (в цьому я і вбачаю виклик) примушувала та продовжує примушувати віддаватися юриспруденції усі 24 години на добу та усі 7 днів на тиждень, постійно працюючи чи-то в сфері наукових досліджень, чи-то у практичній діяльності. Pravotoday: Чому Ви обрали для себе юридичну професію? Ніколи не шкодували про вибір?
Роман Сивий: Скажу відверто, юридичну професію обрали за мене батьки. Але я ніколи не шкодував про їх вибір (сміється).
Читать интервью полностью...
Немає коментарів:
Дописати коментар